Зустріч матерів зниклих безвісти не змогла відбутись


Запланована на 11 травня 2018 року в Мар’їнці зустріч матерів зниклих безвісти українських солдатів та матерів зниклих бойовиків не відбулась.
Зустріч готувалась «Всеукраїнським об’єднанням рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України» близько двох років. У форматі круглого столу планувалось обговорити пошуки рідних та скоординувати зусилля з обох боків.
На заплановану зустріч до Мар’їнки прибуло семеро матерів зниклих безвісти бійців, з Дніпра, Павлограду та інших міст України. Натомість, з дев’яти матерів зниклих безвісти або загиблих проросійських сепаратистів, виїхало на зустріч чотири, троє з них було затримано на окупованій стороні, одну не пропустили вже на українському контрольно-пропускному пуцнкті.
До українських матерів приїхали представники контролюючої місії ОБСЄ та місії ООН з прав людини. Вони запропонували провести подібну зустріч в Донецьку.
Голова організації Ядвіга Лозинська, син якої пропав після битви за Іловайськ в серпні 2014 року, розповідає, що їздила на окуповані території, зустрічалася з матерями зниклих без вести бійців угруповання «ДНР». Їй з великими труднощами вдалося вмовити їх зустрітися на підконтрольній території – Мар’їнка одне з найближчих до лінії розмежування міст Донбасу .
«Вони бояться сюди їхати, їм нарозповідали всяких страшилок, тому ми вибрали це місто. У нас за цих три з половиною роки було багато зустрічей – в СБУ, в міністерствах оборони і внутрішніх справ. Буквально 5 квітня ми виступали на брифінгу у Верховній Раді і просили цю проблему вирішити по-справжньому. Ми звертаємося до міжнародних організацій, щоб нам дали можливість піти на ту сторону і верифікувати ув’язнених. Знайти, чи є там наші люди », – каже Лозинська.
Українські жінки впевнені, що пошук зниклих безвісти повинен відбуватись в різних форматах. І щиро не розуміють, чому запланована зустріч не отримала підтримки зі сторони українських владних структур
 
На думку Української Жіночої Варти, ця категорія людей, які мають “зниклих безвісти”, ще довго будуть не важливими і не пріоритетними. Бо насправді вибори скоро і для чого кандидатам і кандидаткам бруднитися і показувати свою неспроможність.
А родини зниклих безвісти, будуть ще довго битися у пошуках своєї правди та шукати підтримки. Бо для цих справ потрібна політична воля і справжні лідери країни, які  насамперед вболівають за свою країну і турбуються про народ.
 
УЖВ