Захисниці. Частина 5.


Тетяна Теплова, старший солдат, 41 рік

Навіть в сучасних реаліях, можна все ще почути фразу «не жіноча це справа». Ваше рішення пов’язати себе з військовою сферою – це була чітко сформована громадянська позиція, протест проти стереотипів або феміністські погляди?

Мій дідусь був військовим льотчиком, батько і брат – теж військові. Сама ж я пов’язана з цією сферою більше 20 років. Раніше була співробітником Збройних Сил України та займала пост бухгалтера. Два роки тому прийняла присягу і стала військовою. Для мене це було усвідомлене, зважене рішення
Тетяна, ви вже сказали, що ваш вибір на користь військової кар’єри був зроблений два роки тому. Це вже досить свідомий вік. Але все ж, чи підтримали вас ваші близькі, сім’я?
Так як дійсно я робила цей вибір в свідомому віці, то в основному приймала це рішення самостійно і особливо ні з ким не радилася. Але благо і рідні, і сім’я мене підтримали. Ніхто не відмовляв змінити свої погляди і переконання.
Цікаво зрозуміти всю «кухню» зсередини, тому розкажіть про реалії військової служби з позиції жінки. До вас була особлива поблажливе ставлення, навпаки ще більш жорсткі вимоги або до чоловіків і жінок ставилися «на рівних»?
Я особисто не зустрічалась з упередженим ставленням до жінок у військовій сфері. Все залежить від того, як ти себе покажеш. Якщо ти покажеш, що тобі можна довіряти, доручати важливі справи, то ніхто не буде звертати уваги на те жінка ти чи ні. До речі, багато дівчат, які служать кажуть: «Я не жінка, я військовослужбовець»
В нашій частині служить понад 700 осіб і, природно, більшість з них чоловіки. Чоловік, до речі, у мене теж військовий. Перш за все, за особистими спостереженнями, хотілося б розбавити чоловічу аудиторію жіночими обличчями, тому що у нас свій погляд на багато речей. До слова, сьогодні в армії стало набагато більше дівчат, ніж раніше. Часом, мені здається, що жінка на керівній посаді була б ефективніше, ніж чоловік, так як ми більш відповідальні, терплячі і менш агресивні.
Тетяна, як ви відчуваєте змінився ваш характер в слідстві вибору на користь військової кар’єри? Можливо, на вас вплинуло чоловіче військове виховання?

Всі ми знаємо, що «хто був в армії – в цирку не сміється». На моєму ж характері служба відбилася лише трохи. За вдачею я людина дуже м’яка, але в силу роду діяльності і постійної комунікації з чоловіками, волею-неволею, навчишся розмовляти по-іншому.
На сьогоднішній день вже є наказ, який під час призову офіцерів запасу зобов’язує і жінок, і чоловіків залучати до армійської служби на рівних умовах. Чи відчуваєте ви реальне відчуття страху перед можливістю опинитися в епіцентрі бойових дій?

Ми всі написали рапорти, що в разі необхідності готові захищати свою Батьківщину. І я не стала винятком. Напевно, поки ти не опинишся в епіцентрі подій, то і реального страху не зрозумієш. Наші дівчатка, які їздили в АТО, кажуть, що готові повернутися на передову в будь-який момент, тому у мене зараз страху, як такого, немає.
А чи залишив відбиток на ваше бажання завжди залишатися жінкою вибір на користь військової кар’єри? Туфлі, сукні, косметика – відійшли на другий план?

Особисто для мене – ні, так як я не можу вийти на вулицю не нафарбована. Але мені це передалося, напевно, від мами. Вона навіть сміття без макіяжу не піде виносити. Я приходжу додому, переодягаюся в цивільне і мені все одно хочеться залишатися красивою. Я люблю надягати і сукні, і підбори, але є жінки, яким це дійсно не треба
Тетяна, ви мама вже дорослої доньки. Якщо вона захоче піти вашими стопами, ви з радістю підтримайте її рішення?

Я не проти, бо це не найгірший варіант. Сьогодні три основні сфери в яких може реалізуватися військова жінка – це юриспруденція, фінанси і психологія. Саме в цих галузях вони здатні рости по кар’єрних сходах і дослужитися, наприклад, до підполковників. Багато жінок вибирають льотну сферу. Але, я не чула і не бачила, щоб жінок допустили до основного командування або дали б чин генерала
Ганна ЯРОШЕНКО,
Ганна ІВАНЕНКО
Фото: Катерина СИНЕЛЬНИЧЕНКО


Джерело: sunny7.ua

Відділ моніторингу Української Жіночої Варти