Категорії новин

Як горюють діти

Особливості переживання втрати залежать від віку дитини. Кожен вік має свою специфіку, тому розглянемо кожен з них окремо.

Немовля ще не вміють виражати свої почуття, проте вони також реагують на втрату. Дитина може стати більш неспокійною, в неї може змінитись режим сну та прийому їжі.

Вік від року до 3. Для дитини у цьому віці смерть – це щось не зрозуміле. Вона більше реагує на зміну настрою рідних людей, які її оточують, а втрату дитина сприймає через призму того, що ця людина більше не буде про неї піклуватись. У цьому віці реакція на смерть проявляється у дратівливості, емоційності, зміні режим сну та прийому їжі. Крім того, дитина може почати поводити себе так, неначе вона менша за віком ніж є насправді. Дитина ще не дуже зрозуміє розмови про смерть, тому не варто вести довгі пояснювальні бесіди.

Діти від 3 до 7 років вже більше розуміють незмінність смерті. Діти стають вже більш самостійні, але вони все ще не вміють відрізняти фантазії від реальності. Вони починають ставити багато питань про смерть та можуть почати грати у поховання. Крім того, якщо дитина зазнала втрати у цьому віці, вона може почати боятись темряви, відчувати сум, гнів, тривогу, часто плакати, мати нічні кошмари та почати проявляти жорстокість під час ігор. Ще однією особливістю у цей час, можуть бути думки дитини про те, що це вона винна у смерті, наприклад, тому що вона не слухалась. Якщо дитина повідомляє такі думки, то важливо пояснити, що це не так. Не можна замовчувати ситуацію, щоб у дитини не формувалось почуття провини. Також може спостерігатись відкат у поведінці до більш раннього періоду. Всі ці прояви є нормальним, дитині просто потрібен час, аби прожити втрату.

Діти від 7 до 11 років діти думають більш логічно, вони вже розуміють, що смерть – це назавжди. Діти можуть горювати, сумувати, злитись, не до кінця усвідомлюючи своїх переживань. Дитина переживає за своїх рідних, за їхню реакцію на смерть, вона переживає чи правильно вона сама реагує на втрату. Вона може думати про самогубство, аби опинитись поряд з померлим, проявляти стосовно оточення агресивність чи навпаки ізолюватись від усіх. Однією з головних особливостей цього віку є запитання. Діти ставлять багато питань та хочуть отримати на них конкретні відповіді.

Підлітки від 11 до 18 років переживають етапи горювання, як і дорослі. Однак через процес формування самосвідомості вони особливо складно переживають будь-які зміни, особливо втрату. Реакція дитина на смерть у цьому віці вже більш доросла. Дитина може захотіти поговорити про це з кимось ще, окрім батьків, може відчувати злість та пригніченість. Також у їхній поведінці може посилюються протестність, наприклад, не бажання навчатись. Ще однією з особливостей віку є гнів, який вони можуть передавати на близьких та однолітків, або ж навпаки повністю приховати свої почуття від оточення.

Варто пам’ятати, що немає «правильного» способу скорботи. Реакції дітей будуть суттєво різнитися залежно від їхнього віку, інтелектуальних здібностей, стосунків із померлою людиною та того, як реагують на це інші члени сім’ї. Не намагайтесь позбавити дитину від відчуття горя та втрати. Заохочуйте бажання дитини поділитись своїми емоціями та думками, слухайте її, не намагайтесь контролювати все, що відчуває чи думає дитина. Краще, просто будьте поруч та разом проживайте втрату.

Продовження у наступній статті.

Бережіть своє фізичне та психічне здоров’я!

Автор Yana_Hushchyna

Підготовлено спеціально для Української Жіночої Варти

Ukrainian Women’s Guard

SUPPORT US