Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оцінила збитки, завдані Україні росією, у 600 мільярдів євро та наголосила, що росія має також заплатити фінансово за заподіяне нею спустошення. Фон дер Ляєн також нагадала, що 300 млрд.євро резервів Центробанку росії заблоковано, як заморожено і 19 млрд.євро грошей російських олігархів, які також “мають відшкодувати Україні збитки та покрити витрати на відновлення країни”.
Енергетика
Президент Володимир Зеленський 1 листопада заявив, що внаслідок енергетичного тероризму з боку росії серйозно пошкоджено близько 40% усієї енергетичної інфраструктури України, зокрема ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.
За даними Центру досліджень енергетики, від 35% до 45% обладнання української енергосистеми пошкоджені внаслідок російських атак, і ці показники постійно змінюються. «Об’єкти відновлюють дуже швидко, потім прилітає нова хвиля ракет, і у нас є нові зруйновані об’єкти. Тому важко зафіксувати якийсь конкретний показник, який би вказував на сьогоднішній рівень пошкоджень, але вони дійсно десь між 35% та 45%», — заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в ефірі Media Center Ukraine – Ukrinform. За його словами, під час останніх атак окупанти змінили тактику та зосередили увагу на установах, пов’язаних з генерацією електроенергії. При цьому намагаються поцілити не в самі об’єкти, а в супутню інфраструктуру. «Окупанти фокусують удари на енергетичній інфраструктурі, на трансформаторних підстанціях, які відповідають за видачу електрики зі станції. Це ускладнює роботу по транспортуванню електрики», — розповів директор Центру досліджень енергетики. На думку Олександра Харченка, російська атака на українську енергетичну інфраструктуру 31 жовтня була більш масованою за обстріли 10 та 11 жовтня.
Міністр економіки Юлія Свириденко під час візиту до США 10 листопада повідомила, що віялові відключення електроенергії, які стали результатом російських ракетних атак, можуть призвести до більшого скорочення ВВП у 2022 році, ніж прогнозувалося раніше. “Проблема в тому, що компанії не працюють. Якщо відключення електроенергії продовжуватимуться протягом наступних кількох тижнів, ВВП може впасти ще більше”, – заявила Свириденко, пославшись на оцінки міністерства, згідно з якими обсяг виробництва у жовтні впав на 39% після скорочення на 35% у період із серпня по вересень.
Очільник Укренерго Володимир Кудрицький повідомив на своїй Facebook-сторінці, що ситуація з критичною інфраструктурою України після обстрілів 15 листопада серйозніша, ніж будь-коли. “Ситуація серйозна, найсерйозніша за всю історію, але ми зберігаємо керованість системи. З початку жовтня це вже шоста масована атака на енергетичну інфраструктуру країни, найбільша: біля ста ракет,” – йдеться у дописі.
Свою думку з приводу руйнувань, спричинених обстрілами 15 листопада, висловив єврокомісар з антикризового управління Янез Ленарчич у Twitter . Він зазначив, що “руйнування енергетичної інфраструктури України досягає критичної точки. Євросоюз працює безперебійно, щоби підтримувати електропостачання”.
18 листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на спільному брифінгу з віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом у Києві заявив, що майже половину нашої енергетичної системи виведено з ладу внаслідок ракетних ударів росії по критичній інфраструктурі. Він додав, що в цих умовах Україна потребує додаткової підтримки від європейських партнерів як у сфері енергетики, постачання додаткового обладнання, так і додаткових фінансових ресурсів для закупівлі додаткових обсягів газу і також для більшої підтримки енергетичного сектору.
Прес-служба ДП “НАЕК “Енергоатом”” повідомила, що за результатами попереднього аналізу наслідків окупації Запорізької АЕС та інших відокремлених підрозділів Компанії, розташованих у місті Енергодар, руйнувань та пошкоджень будівель і споруд станції фахівцями встановлено суму збитків від окупації Запорізької атомної електростанції росіянами: понад 28 млрд гривень. “Вартість активів, які були знищені та пошкоджені, станом на 1 листопада 2022 року становить 28 184 млн грн, зокрема основних засобів – 27 804 млн грн”, – ідеться в повідомленні. В компанії зазначили, що остаточний розмір втрат і збитків, завданих Запорізькій АЕС окупантами, буде визначено після демілітаризації станції та повної перевірки.
Руйнування енергетичної інфраструктури в Херсоні попередньо оцінили в 1,5–2 млрд грн (за попередньою оцінкою “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна”, яка управляє “Херсонобленерго”).
23 листопада росія завдала 78 ракетних та 23 авіаційні удари, здійснила понад 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах. У ході масованого удару по жилих будівлях та енергетичній інфраструктурі в Києві, Київській, Вінницькій, Львівській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській та Донецькій областях російські окупаційні війська випустили 67 крилатих ракет та до 10 ударних БПЛА “Ланцет”. 51 ракету та 5 зазначених безпілотників Сили оборони України збили. Увечері того ж дня 11 областей мали позначку “вся область без електрики”.
Голова Укренерго Володимир Кудрицький в інтерв’ю прокоментував атаку: «23 листопада стався черговий масований ракетний напад на енергосистему… Так, ця атака мала найбільші наслідки… 23 листопада у нас була системна аварія, і аварійні вимкнення світла у всіх регіонах України. Спрацювала автоматика, були вимушено зупинені блоки атомних станцій, які зазвичай виробляють половину всієї електроенергії в країні. Через руйнування, завдані ракетним обстрілом, вони не були спроможні видавати електроенергію в мережу. Також була пошкоджена низка важливих теплоелектростанцій… Наші досвідчені диспетчери стали першими в світі, хто стикнувся з необхідністю реагувати на терористичну атаку такого рівня. Вони діяли чітко за протоколами, розробленими для таких випадків… Протягом семи ракетних атак від 10 жовтня були пошкоджені всі великі тепло- і гідроелектростанції в Україні».
Міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону наприкінці листопада повідомив: “Ситуація покращується з кожним днем. Ключове, що я хотів би підкреслити: якщо не буде подальших обстрілів енергосистеми, то в найближчій перспективі зможемо стабілізувати й скоротити тривалість відключення”.
5 грудня українським енергетикам вже вдалось відновити пошкоджену окупантами інфраструктуру настільки, щоб повернутись до звичайних стабілізаційних, а не екстрених відключень, як це було протягом майже 2-х тижнів. Проте росія в той же день, 5 грудня, знов здійснила масовий обстріл і пошкодила об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема у Кривому Розі і Одесі. Україна знов змушена повернутись до аварійних відключень в регіонах.
Експорт зерна
Виконавчий директор української зернової асоціації Сергій Іващенко в етері Еспресо заявив, що у 2022 році за 3 місяці роботи зернового коридору близько 10 млн тонн українського зерна вивезено. У серпні було близько 1,5 млн, 3,5 млн – у вересні, 3,5 млн – у жовтні. Це досить низькі показники. До великої війни ми могли експортувати за місяць 6 – 7 млн тонн з усіх портів, тобто, вдвічі більше. Він назвав переговори щодо експорту зерна складними, але висловив надію на їхню користь для українських виробників. Сергій Іващенко також зазначив, що залізницею, автотранспортом і баржами Україна здатна експортувати близько 2,5-3 млн тонн зерна за місяць. Під час роботи “зернового коридору” ці показники дещо знизилися, адже такі шляхи значно дорожчі за морські, які є найбільш ефективними.
Загалом з 1 серпня з портів Одеси вийшли 504 кораблі, які експортували 12,27 млн тонн продовольства з України до країн Азії, Європи та Африки.
За інформацією ООН, зниження цін на основні продукти харчування завдяки реалізації Зернової угоди опосередковано убезпечило близько 100 мільйонів людей від крайньої бідності.
Старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Ірина Коссе розповіла, що у жовтні Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту зерна. Водночас Ірина Коссе додала, що бачила заяви, що в Україні ще багато зерна не вивезено. За її словами, потрібен коридор, щоб експортувати минулий урожай і цьогорічний.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що критично важливим для розвитку агросектору є можливість продовження зернового коридору на рік. Завдяки зерновій ініціативі в осінній період ми вийшли на довоєнні показники експорту – до 7 млн тонн. Наразі дуже важливо закласти основу для можливості аграріям успішно провести весняні польові роботи. Оскільки озимих посіяли менше, в порівнянні з минулим роком, то весняна посівна кампанія буде важливою і основною. Для того, щоб фермери продовжили активно засівати поля, критично важливо, щоб морська логістика працювала.
Іноземна допомога та кредитування
Mariupol ReBorn. За інформацією Маріупольської міської ради, опублікованої у Facebook, мер Маріуполя Вадим Бойченко підписав Меморандум про співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це наймасштабніша в світі ініціатива відбудови зруйнованого міста від часів Другої Світової війни. План відродження Маріуполя складається з 5 етапів. ЄБРР буде співпрацювати у розробці, аби швидко та якісно повернути місто до життя. Наразі Mariupol ReBorn вже підтримують низка міжнародних партнерів, великий український бізнес, держава та інші міста. Серед них – ЄБРР, Світовий банк, USAID.
Тайвань. Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву в ефірі Еспресо зазначив, що у 2023 році уряд Тайваню окрім матеріальної допомоги перерахує кошти на відновлення шкіл, лікарень та церков у рамках плану підтримки України. Також планується координація дій у допомозі нашій країні з іншими партнерами. Згідно з повідомленням очільника МЗС Тайваню, під час першого тижня після 24 лютого Тайвань відправив в Україну партію медикаментів, 27 тонн. Протягом наступного місяця на рахунок тайванського МЗС громадяни країни перерахували близько $33 млн. Загалом Тайвань передав Україні 562 тонни матеріальної допомоги.
Франція. Україна отримає кредит у розмірі 100 млн євро від Французького агентства розвитку. Міністр фінансів України Сергій Марченко та Міністр економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Франції Бруно Ле Мер підписали відповідну кредитну Угоду. Кредит надається на пільгових умовах: процентна ставка складає 1,04% річних, а остаточне погашення кредиту здійснюється через 15 років від дати кредитного договору. Кошти будуть направлені до загального фонду державного бюджету для фінансування усіх першочергових видатків, за винятком видатків на оборону.
Норвегія і Нідерланди. Норвезький та Нідерландський уряди виділять на підтримку України близько 250 млн євро, які передадуть Міжнародному фонду під керівництвом Великої Британії.
Канада. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про початок випуску канадських державних “Облігацій суверенітету України”, які спрямовані на підтримку фінансування допомоги Україні у війні з Росією. Строк облігацій становитиме п’ять років, а надходження від них уряд Канади буде спрямовувати на допомогу Україні через спеціальний рахунок, що адмініструється Міжнародним валютним фондом. Кошти звідти йдуть на такі потреби, як виплата пенсій та закупівля палива напередодні зими.
Бельгія. Бельгія передала Україні грантовий внесок у розмірі 4,96 млн євро на спеціальний рахунок, який адмініструє Міжнародний валютний фонд.
Литва. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас в Твіттері повідомив, що уряд Литви схвалив виділення 13 млн.євро допомоги Україні. П’ять мільйонів євро скерують до фонду Світового банку на підтримку України, чотири мільйони – на відновлення української енергетичної інфраструктури, по два мільйони євро – на підтримку українських біженців у Молдові та ініціативу “Зерно з України” для експорту українського продовольства.
Прем’єр-міністр Литви Інґріда Шимоніте в інтерв’ю Укрінформу повідомила, що обсяг уже наданої Литвою підтримки Україні становить десь від 600 до 700 млн євро. Але в підрахунку є певна складність, особливо коли йдеться про військову допомогу, що складає близько третини від загальної суми, оскільки важко підрахувати суму, еквівалентну переданому озброєнню.
Німеччина. Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір під час зустрічі з Міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським розповів, що Німеччина підтримає роботу агросектору України, надавши до кінця цього року 9 млн євро на закупівлю генераторів, а також на допомогу у відновленні фермерських господарств, які постраждали від війни. Також, за словами Джема Оздеміра, Німеччина готує спільний проект на 5 млн євро для розвитку садівництва в Україні.
Єврокомісія. Європейська комісія офіційно запропонувала пакет підтримки для України в розмірі до 18 мільярдів євро на 2023 рік. Він надійде у формі пільгових позик, які виплачуватимуться регулярними частинами з 2023 року. Ця стабільна, регулярна та передбачувана фінансова допомога – у середньому 1,5 мільярда євро на місяць – допоможе покрити значну частину короткострокових потреб України у фінансуванні на 2023 рік, які українська влада та Міжнародний валютний фонд оцінюють у 3-4 мільярди євро на місяць. Завдяки цьому пакету Україна зможе продовжувати виплачувати зарплати та пенсії та підтримувати роботу основних державних послуг, таких як лікарні, школи та житло для переселенців. Це також дозволить Україні забезпечити макроекономічну стабільність і відновити критично важливу інфраструктуру, зруйновану росією під час загарбницької війни, таку як енергетична інфраструктура, системи водопостачання, транспортні мережі, дороги та мости. Підтримка в рамках інструменту супроводжуватиметься реформами з метою подальшого зміцнення верховенства права, ефективного врядування, боротьби з шахрайством і корупцією в Україні.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
25 листопада 2022 року, на засіданні Уряду України прийнято рішення про залучення четвертого додаткового фінансування у розмірі 500 млн дол. США. Кредит буде надано на пільгових умовах як гарантія Великобританії у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Термін погашення кредиту – 18,5 року з п’ятирічним пільговим періодом. Процентна ставка – 0,25 % річних (нараховується на невикористану частину позики). Залучені кошти буде спрямовано на відшкодування видатків державного бюджету на виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми, заробітної плати працівникам державних закладів вищої освіти, а також комунальних послуг.
Бюджет: локальні джерела наповнення
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про держбюджет на 2023 рік. “За” проголосували 295 нардепів, утримались – 35, проти – 0. Це найбільш завчасно прийнятий бюджет в історії України. Рекордний також закладений дефіцит – 38 млрд $.
Українці вже придбали 142 тисячі військових облігацій через Дію. Це майже 142 мільйони гривень, які працюють на перемогу України, сказав віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Міністр зазначив, що власники облігацій спонсорують перемогу. Купуючи ОВДП, українці не сплачують комісію за платіж, податок з отриманого доходу та додаткову комісію продавцю.
ІТ-галузь
Під час зустрічі Юлії Свириденко (перший віцепрем’єр – міністр економіки України) і Данила Гетманцева (голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики) з представниками підприємств, установ та організацій, що працюють у сфері ІТ, 3 листопада 2022 року були обговорені нагальні проблеми та актуальні питання сфери інформаційних технологій.
За результатами 9 місяців, за даними Асоціації «IT Ukraine», сфера IT (обсяг комп’ютерних послуг) продемонструвала зростання на 13%. Підприємствами сфери сплачено за цей період 48 млрд грн податків. Понад півмільярда доларів спрямовано на підтримку ЗСУ та гуманітарної сфери.
Експорт комп’ютерних послуг зріс на 23% порівняно з попереднім роком. Українські ІТ-компанії залучили $350 млн інвестицій, навіть у воєнних умовах понад 80% компаній зберегли майже 100% своїх контрактів.
Бізнес: втрати, перспективи зростання, релокація
Згідно з опитуванням членів Європейської Бізнес Асоціації, переважна більшість компаній до кінця року очікує на збитки, проте понад 40 відсотків чекають на зростання. Тому ситуація неоднозначна. Це залежить від того, в якому секторі знаходиться компанія: якщо будівництво впало на 70-80%, то IT продовжує зростати – інколи на 25-30%. Дуже відрізняється ситуація від компанії до компанії, від сектору до сектору, більше того — від регіону до регіону. Очевидно одне: всі в бізнесі зараз налаштовані на гру в довгу», — пояснила виконавча директорка Асоціації Анна Дерев’янко.
Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна повідомила, що на сьогодні за програмою релокації 772 підприємства перевезли свої виробничі потужності в безпечніші регіони, 605 з них вже відновили роботу на новому місці. Завдяки цьому було збережено понад 35 тисяч робочих місць. Окрім того, роботу на релокованих підприємствах знайшли ще понад 7 тисяч осіб. Ці підприємства продовжують повноцінно працювати, підтримуючи стабільність нашої економіки, та сплачувати податки – загалом за поточний рік ними перераховано до бюджету понад 1,14 млрд грн ЄСВ.
Найбільше підприємств релокувалося до Львівської (28,6%), Закарпатської (17,9%), Чернівецької (12,2%), Івано-Франківської (8,3%), Тернопільської (7,5%) та Хмельницької (7,5%) областей. Також 634 підприємства, що подали раніше заявки на переміщення, відмовились від релокації у зв’язку з деокупацією територій, на яких вони розташовані.
Подолання безробіття внаслідок війни
Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко в ефірі Національного телемарафону повідомила, що за інформацією служби зайнятості з початку військових дій статус безробітного отримали 404 тисячі громадян. Нині 230 тисяч зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу з безробіття. При цьому суттєво, більш ніж вдвічі, зменшилась кількість вакансій на ринку праці – на сьогодні їх лише 31 тисяча, тобто на одну вакансію претендує 8 безробітних.
Тому Уряд запровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня зайнятості. Зокрема, за програмою єРобота українці мають можливість отримати мікрогранти до 250 тис грн на започаткування чи розширення бізнесу, гранти до кількох мільйонів – на розвиток переробних підприємств, закладки садів, теплиць. При цьому обов’язковою умовою надання грантів є створення підприємцями нових робочих місць.
Серед інших програм стимулювання зайнятості – надання компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, якою скористались вже 9 тисяч підприємців, залучення безробітних до “Армії відновлення” через їх участь у суспільно корисних роботах.
Центри зайнятості також пропонують різні програми перекваліфікації, що дають можливість людям отримати нову затребувану на ринку спеціальність. Зокрема, для людей старше 45 років, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб є можливість отримати ваучер на навчання для зміни спеціальності, вартість якого до 10 прожиткових мінімуми (на сьогодні – це 26 тис грн).
Матеріали підготувала для УЖВ- Ольга Нестор, К.е.н., науковий співробітник відділу регіональної фінансової політики ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України”
Ukrainian Women’s Guard
SUPPORT US
Donate to Ukrainian Women’s Guard PayPal mail: [email protected]
DONATE ⇒https://uavarta.org/zrobiti-vnesok/
Subscribe to our channels and pages:
https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta
https://t.me/UWguardNewsEN
https://t.me/zhinkavarta
https://t.me/uaguard
https://instagram.com/ukrainianwomens_guard
Телеграм канали:
