Україна: Економічний дайджест

Україна: Економічний дайджест

на 1 листопада 2022

Енергетична сфера.

За даними Укренерго, масштаб пошкоджень енергетичних об’єктів магістральних мереж західних регіонів України внаслідок рашистської атаки 22 жовтня співставний або може перевищувати наслідки атаки 10-12 жовтня.

Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив в інтерв’ю Reuters, що росія ударами з 10 жовтня* вразила щонайменше половину теплових генеруючих потужностей України та завдала збитків на мільярди доларів. За словами Галущенка, атаки були спрямовані на знищення енергетичної системи України, 30-40% загальної національної енергетичної інфраструктури було вражено. В результаті цих атак Україна втратила 4000 МВт генеруючих потужностей. Не всі постраждалі енергоблоки припинили роботу повністю. За словами міністра, імпорт електроенергії може бути одним із варіантів виходу України з кризи, і деякі трейдери вже ведуть переговори з постачальниками та уклали перші угоди.

*(не включаючи пошкоджень від атаки 22 жовтня, а також пізніших атак енергогенеруючих потужностей України, оскільки остаточних даних ще немає, а російські атаки на такі об’єкти тривають)  

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив на засіданні Кабміну, що з 10 до 20 жовтня в результаті обстрілів пошкоджено понад 400 об’єктів у 16 регіонах нашої країни, серед яких десятки енергетичних об’єктів. Прем’єр-міністр зазначив, що для ліквідації наслідків обстрілів збільшили кількість ремонтних бригад і закупили додаткове обладнання. Допомогу в цьому надають країни-партнери. “$55 млн виділено США для ремонту й технічного обслуговування газових труб, а також надання електрогенераторів, альтернативних джерел палива для соціальної інфраструктури. €70 млн передають Нідерланди. Данія допомагає з опалювальним сезоном на Миколаївщині. Маємо попередні домовленості з Норвегією та Великою Британією про постачання газу, особливо в разі критичної потреби взимку. ЄС та Канада так само підключаються до допомоги”.

АТ «Енергетична компанія України» (АТ «ЕКУ»), державний енерготрейдер,  здійснив першу тестову поставку електроенергії зі Словаччини з метою підтримки енергосистеми України у разі дефіциту генеруючої потужності. Фактичний імпорт потужністю 1 МВт відбувся 27 жовтня 2022 року. «Внаслідок ракетних обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури ризики сталого проходження опалювального періоду значно збільшились. Як державний трейдер ми шукаємо можливості та інструменти, що дозволять зменшити ці ризики. Здійснення тестових поставок – частина цієї роботи. Технічна можливість імпортувати електроенергію з Європи в Україну – це ще один інструмент стабілізації роботи нашої енергосистеми. Ми повинні бути готові до його впровадження», – сказав генеральний директор АТ «ЕКУ» Віталій Бутенко.

Аграрний сектор.

За даними на серпень, понад $1 млрд надійшли Україні як оплата за зерно. З них сплачені податки, оренда паїв, закуповуються всі матеріали для здійснення посівної кампанії озимих культур. У серпні експорт був на рівні 4,5 млн тонн, у вересні ця цифра по всіх напрямках (не лише морських) склала 6,9 млн тонн. В цей період часу минулого року експортували на 35% більше. До моменту, коли Росія розірвала «зернову угоду» наприкінці жовтня, Україна встигла відправити загалом 9 млн тонн зернових – хоча і це значно менше від обсягів мирних часів, від того, на що розраховувала ООН і країни, залежні від українського зерна. Менший обсяг експорту зернових відбивається на коштах, які недоотримують як бізнес, так і держава у вигляді податків. Про це в ефірі «Еспресо» заявив заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук.

За словами надзвичайного і повноважного посла України в Лівані Ігоря Осташа, Україна залишається головним постачальником продовольства для Лівану. Україна і надалі лишатиметься надійним постачальником, що також   впливає на імідж нашої країни у регіоні. Пан Осташ також повідомив, що українська частка у ліванському імпорті зернових складає близько 65%, а до війни була 80%. 

Макроекономічні дані і прогнози.

Світовий банк переглянув прогнози для української економіки на 2022−2023 роки,  про це повідомляється у звіті на офіційному сайті банку. Світовий банк очікує, що ВВП України у 2022 році скоротиться на 35%, а не на 45,1%, як прогнозувалося у червні. Також підвищено прогноз зростання економіки України у 2023 році із 2,1% до 3,3%.У 2024 році очікується зростання економіки України на 4,1%. Очевидно, ці прогнози будуть актуальними тільки якщо на економіку 2023 вже не впливатиме активна фаза війни і буде розблоковано чорноморські порти. Однак якщо війна затягнеться, прогноз буде іншим.

Мінекономіки України прогнозує після падіння в 2022 році ВВП на 30% зростання у 2023 на 15,5%. Фактичні темпи зростання залежатимуть від перебігу війни. 

НБУ прогнозує падіння економіки країни за підсумками 2022 року на 33% та подальше відновлення у 2023-2024 рр. на 5-6% (за умови завершення активної фази війни та розблокування чорноморських портів).

Світовий банк оголосив про виділення додаткових 500 мільйонів доларів, щоб допомогти Україні задовольнити нагальні потреби у видатках. Фінансування через Міжнародний банк реконструкції та розвитку забезпечується кредитними гарантіями на суму 500 мільйонів доларів США від Сполученого Королівства, про які було оголошено 30 вересня. Президент Групи Світового банку Девід Малпасс заявив, що нова частина фінансування буде використана для підтримки основних державних послуг. “Ми твердо підтримуємо український народ, коли він стикається з цією безпрецедентною кризою”. Всього Світовий банк мобілізував 13 мільярдів доларів США екстреного фінансування для України, з яких 11,4 мільярда доларів США було виплачено повністю.

Поточні економічні процеси. 

Бізнес, попри війну, пом’якшив очікування щодо скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні та поліпшив оцінки щодо рівня ділової активності своїх підприємств.  Водночас у наступні 12 місяців респонденти прогнозують зростання інфляції та девальвацію курсу національної валюти. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у IІІ кварталі 2022 року.

Погіршилися очікування бізнесу щодо курсу гривні. Дві третини респондентів (67%) вважають, що обмінний курс сягне або перевищить 44.00 грн/дол. США. 

На 31 жовтня офіційний курс долара 36,57 грн/$.

Воєнні дії є найвагомішим проінфляційним чинником, на думку 92.2% респондентів.

Порівняно з попереднім кварталом посилився влив фактору обмінного курсу.

Водночас респонденти дещо поліпшили свої очікування щодо зміни фінансово-економічного стану їхніх підприємств у наступні 12 місяців. Попри незначне поліпшення загальної оцінки, погіршення фінансово-економічного стану очікують респонденти всіх видів економічної діяльності. 

Бізнес оптимістичніше налаштований щодо обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку. Очікуване зниження загальних обсягів реалізації продукції зменшилося у 2.7 рази порівняно з попереднім опитуванням. Підприємства сільського господарства та переробної промисловості очікують зростання загальних обсягів виробництва.

Другий квартал поспіль респонденти мають негативні очікування щодо інвестиційних видатків як на будівельні роботи, так і на машини, обладнання та інвентар.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, песимістично налаштовані щодо збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців. Водночас підприємства транспорту та зв’язку, а також енерго- та водопостачання очікують збільшення обсягів іноземних інвестицій. 

На тлі зростання очікувань підприємств щодо потреби найближчим часом у позикових коштах зросла частка підприємств, які планують брати банківські кредити, – до 40.2%.

Частка респондентів, які планують залучати кредити в національній валюті, зросла до 86.3%. Керівники підприємств відзначили  жорсткіші умови доступу до банківських кредитів.

Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі кредитні ставки (47.2%). Частка компаній, що планують залучати кошти за кордоном, зменшилася до 9.5% порівняно з 10.7% у попередньому  кварталі.

Банківський сектор.

Залучення України від продажу ОВДП на аукціонах з початку повномасштабної війни перевищують еквівалент 149,1 млрд грн – депозитарій НБУ. Упродовж повномасштабної війни росії проти України уряд залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 100 217,7 млн грн, 1 072,5 млн дол. США та 468,4 млн євро й направив на погашення за внутрішніми борговими цінними паперами 164 209,9 млн грн, 1 681,2 млн дол. США та 168,0 млн євро.

Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних. Основними чинниками зростання інфляції залишаються наслідки повномасштабної війни росії проти України. Серед них: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. Ще одним проінфляційним чинником був ефект перенесення на ціни коригування офіційного курсу гривні до долара США. За прогнозами НБУ, цього року інфляція сягне близько 30%, але в наступні роки вона має сповільнитися за умови очікуваного зниження безпекових ризиків і злагодженої монетарної та фіскальної політики. Під дією відповідних чинників інфляція наступного року сповільниться до 20,8%, а ще за рік – нижче 10%. Під дією відповідних чинників інфляція наступного року сповільниться до 20,8%, а ще за рік – нижче 10%.  Після глибокого падіння на початку війни економіка України пожвавлюється. Поступове відновлення продовжиться в 2023–2024 роках.

28 жовтня набув чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану”. Держава в особі Міністерства фінансів України має право брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених частиною другою статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, що настали під час здійсненої Російською Федерацією збройної агресії проти України. Це не потребуватиме докапіталізації від держави. Продаватимуть банк за 1 грн незалежно від фактичного розміру його регулятивного капіталу на день ухвалення відповідного рішення Нацбанком.

Fast Recovery Plan.

Президент України Володимир Зеленський у зверненні до Європейської ради наголосив, що нашій країні для повноцінної відбудови як економіки, так і престижу, необхідно €3,5 млрд цьогоріч і близько €14 млрд у наступному – 2023 році. Президент наголосив, що Україна потребує більшої підтримки в реалізації Fast Recovery Plan у першочергових заходах для відбудови країни після терористичних ударів Росії.

Очільниця Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у виступі на міжнародній конференції з питань відновлення України заявила, що $3-5 млрд доларів потрібно щомісячно Україні, щоб покривати базові потреби. “За допомогою міжнародних інституцій, США та європейських країн, я думаю, що ми можемо допомогти впоратися з відповідними борговими зобов’язаннями. Для нас це ціна, яку ми платимо за свободу, – від 3 до 5 млрд щомісяця. У 2023 році буде сума у 8 млрд”. 

Уряд синхронізував з ЄС закон про Митний тариф, який тепер адаптований до міжнародних стандартів класифікації через технічну зміну окремих товарних кодів. Міністерка економіки Юлія Свириденко наголосила, що це  нам для нарощування власного експорт,у виходів на нові ринки, посилення своїх конкурентних переваг у світовій торгівлі.

Мінцифра та Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC) підписали меморандум про співпрацю країн у сфері цифрової трансформації. Швейцарія додатково виділить 15 млн франків у межах Програми EGAP, ці кошти будуть спрямовані на розвиток нових цифрових послуг та сервісів, необхідних для українців під час повномасштабної війни. За підтримки цієї Програми Мінцифра вже створила портал та застосунок Дія, запустила багато важливих сервісів та послуг, серед яких — COVID-сертифікати, єМалятко, єПідтримка тощо.

За повідомленням Taiwan News,  міністр закордонних справ Республіки Тайвань заявив, що Міністерство закордонних справ виділить $56 млн на відновлення цивільної інфраструктури України. Ці кошти нададуть для відновлення шкіл, лікарень та іншої цивільної інфраструктури. Міністр зазначив, що бюджет ще мають затвердити законодавчо, проте він впевнений, що це не буде проблемою.

Матеріали підготувала для УЖВ- Ольга Нестор, 

К.е.н., науковий співробітник відділу регіональної фінансової політики ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України”

_____________
Ukrainian Women’s Guard

SUPPORT US

Donate to Ukrainian Women’s Guard PayPal mail:    [email protected]

DONATE https://www.uavarta.org/zrobiti-vnesok/

Subscribe to our channels and pages:

https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta

https://t.me/UWguardNewsEN

https://t.me/zhinkavarta

https://t.me/uaguard

https://instagram.com/ukrainianwomens_guard