Це також моя армія!

Перша та друга світова війна, у якій жінки приймали активну участь в бойових діях не менш успішно, ніж чоловіки, поставила під сумнів гендерний стереотип, що жінка не створена для армії.

Жінки, які воювали під час Першої світової війни часто були змушені видавати себе за чоловіків, аби мати змогу проявити свій вояцький характер.
Так, нагороджена орденом святого Георгія Олена Цебржінська значилася під прізвищем Цетнерского на посаді фельдшера, а Ольга Шидловська – як гусар 4-го Маріупольського полку Олег Шидловський; Антоніна Пальшіна – кавалер двох Георгіївських хрестів – воювала під ім’ям Антона.
Очевидці відзначали, що жінки, які воювали під час Першої світової війни, були більш дисципліновані і самовіддані, ніж чоловіки. Серед них не було жодного випадку дезертирства. Для посилення патріотичного духу був сформований жіночий батальйон смерті, який очолила Марія Бочкарьова – повний Георгіївський кавалер.
У другій світовій війні радянські жінки боролися за свободу Вітчизни не менш самовіддано та героїчно, ніж чоловіки.  Відразу були сформовані та активно діяли три жіночі авіаційні частини. 28 льотчиць і штурманів цих полків були удостоєні найвищої нагороди Батьківщини – звання Героїв Радянського Союзу, а стрілець-радист пікируючого бомбардувальника Пе-2 99-го Надія Журкіна, яка здійснила 87 бойових вильотів і брала участь в 30 повітряних боях, стала повним кавалером ордена Слави. І таких жінок було багато.
Але сьогодні варто відзначити, що ми значно відстали від цивілізаційного устрою, в якому жінка та чоловік рівні у всьому – у військових званнях також. За кордоном жінки, що служать в армії нерідко отримують найвищі військові звання та відзнаки, які для українок лише мрія. І не тому, що українські жінки поступаються у витривалості чи фізичній підготовці. Скоріше навпаки. Військове керівництво України демонструє, що жінка в армії має підкорятися чоловікові і не має права стояти на одній сходинці з ним.
Для порівняння наведемо приклад, які досягнення мають жінки-військовослужбовці за кордоном:
США – жінки служать в армії з колоніальних часів. В 1991 році Конгрес США скасував будь – які заборони на участь у військових операціях. Більше того, в армії США не має ніяких поблажок для жінок – вони живуть в одних казармах(!), харчуються в одній їдальні та служать в тих самих частинах: морській піхоті, рейнджерських групах, береговій охороні. У збройних силах США більше 50-ти жінок мають військове звання генерала або адмірала. Жінки становлять 14,4% офіцерського й 14,7% рядового й унтер-офіцерського складу. Американки неодноразово була визнані кращими випускниками військових академій.
Норвегія – країна суворих вікінгів та непорушних морських традицій, за якими поява жінки на кораблі вважалася поганою прикметою, стала першою країною, що доручила жінці командування торпедним підводним човном «Коббен-С-318». Сольвейг Крей зуміла не тільки пробитися в ряди підводників, але й стати командиром бойової субмарини, першою в світі жінкою на такому посту. При цьому жінки можуть служити у всіх родах військ, включаючи артилерію, ППО, авіацію.
Ізраїль – жінки зобов’язані служити в армії! У збройних силах Ізраїлю понад 20% жінок, але вони виконують адміністративні, обслуговуючі, інструкторські та санітарно-медичні функції. В Ізраїлі заборонена участь жінок у справжніх боях. Дівчата служать в жіночих гарнізонах та призиваються до армії нарівні з чоловіками.
Франція – має найбільш «жіночу армію» у Європі. І хоча жінок тільки 8% від загальної чисельності особового складу, їм дозволено все – бути полковником, командиром, генералом, пілотувати всі види літаків, навіть бойові. Майже 2% військових льотчиків – жінки. Нещодавно на пост глави загону по забезпеченню безпеки президента Франції вперше в історії призначено жінку. Керівником охорони новообраного президента стала 44-річний фахівець з питань безпеки Софі Атт.
Афганістан – країна, де узаконені фізичні знущання над жінкою, під тиском світової спільноти час від часу змушена демонструвати гендерну рівність. Цього разу Програму залучення жінок до армії розпочав уряд Хаміда Карзая. Мета – створити Збройні сили країни за західним зразком та інтегрувати жінок у різні сфери життя країни. Ще 12 років тому – афганська талібська влада – не дозволяла жінкам брати участь у державних справах. А дівчаткам – навіть ходити до школи. Лави афганської армії почали поповнювати офіцери у спідницях. 16-ть жінок – випускниць Військової академії керуватимуть чоловіками.
Прийняття в Канаді в 1985 році закону про права людини сприяло тому, що жінкам стали доступні 75% військових спеціальностей. З 1989 року жінки одержали можливість служити практично в усіх підрозділах збройних силах.   Виключення становила служба на підводних човнах, але в березні 2001 року і це обмеження було знято. Сьогодні в армії Канади служать 2 жінки у званні бригадного генерала.
Україна – на початку століття ідея служби українських жінок в армії викликала у командування злість та роздратування. Але навіть запеклі генерали розуміли, що армія без жінок існувати не може, тому їм було дозволено бути телефоністками, зв’язківками, інструкторками, санітарками, секретарями. Відповідно до наказу міністра оборони від 1994 року жінки не можуть бути командирами гармат, танків і бойових машин, мінерами, понтонерами й обіймати інші військові посади, пов’язані з надмірними навантаженнями на їх організм. Але це мало зупинило українських жінок, яким довгий час взагалі заборонялося про це думати.
У 2007 році в Збройних Силах України налічувалося майже 20 тисяч жінок. Це приблизно 10 % від загальної кількості ЗСУ і більше, ніж у багатьох європейських країнах. Після введення в українській армії служби за контрактом кількість військовослужбовців-жінок почала стабільно збільшуватися, але поки що їм доручають лише “штабні” посади. У жінок  в  підпорядкуванні немає особового складу, отже виявити свої організаційно-командні здібності в Українській армії вони не можуть. Жінка може проходити службу за контрактом на будь-якій посаді, але згідно з документами, на визначених спеціальностях, як правило це телеграфіст, радіотелеграфіст, бухгалтер, діловоди.
Причина такого явища радше в менталітеті військового керівництва та гендерних стереотипах. Здолала її незначна кількість офіцерів-жінок (близько 900, з яких старших офіцерів – одиниці). У Збройних Силах України не має жодної жінки-генерала. Це означає лише одне – українкам не можливо зробити кар’єру в армії, навіть попри над професіоналізм, який вони часто проявляють.
Правозахисниця Олена Шевченко, що виступала за спортивне товариство Збройних сил України, паралельно служачи у військах протиповітряної оборони за контрактом зауважила:
“Нас в спорт-роті було близько 6% жінок. Причому ставлення, що в армії, що в спорті однакове – чоловіки головні, а жінки – так, щось несерйозне, “принеси-подай”, – говорить Олена. Вона впевнена, що в Україні жінки практично не мають перспектив в армії: “Як правило, це сидіти в канцелярії з папірцями. Просто нереально зробити кар’єру жінці в цій сфері. Це такий чоловічий клуб”.
Дискримінація  за статю в армії здійснюється всупереч дослідженням вчених, яким вдалося довести, що жінки можуть бути потрібні на військовій службі багато в чому завдяки низці своїх відмінностей від чоловіків. Численні дослідження переконливо свідчать, що, незважаючи на об’єктивну фізичну слабкість у порівнянні із чоловіком, жінки більш витривалі і при тривалих навантаженнях можуть, наприклад, довше залишатися на дистанції та продовжувати біг.
Високорозвинена інтуїція безперечно є однією із сильних сторін жінок, про що свідчать дані практично всіх психологічних досліджень. У силу інтересу до дрібниць і деталей жінка значно спостережливіша від чоловіка, що й слугує джерелом жіночої інтуїції.
На думку експертів, у жінок на відміну від чоловіків краще розвинений периферійний зір, що дозволяє їм миттєво охоплювати всі деталі обстановки в цілому одним поглядом. Ефективний периферійний зір багатьох жінок досягає повних 180 градусів. Очі ж чоловіка забезпечують “тунельне” бачення, тобто здатність бачити чітко і ясно прямо перед собою, але на велику відстань.
Загальновідомо, що півкулі мозку в чоловіка мають свою жорстку спеціалізацію, жінка працює одночасно двома півкулями. Саме тому чоловік здатний виконувати тільки одну справу, у той час як жінка одночасно робить кілька справ. А ще лише жінкам під силу розшифрувати найзаплутаніші шифри морзе та звукові телеграми.
 
Джерело: zhinka-online.com.ua