Слабка озброєна стать: жінки в арміях світу

Норвегія перша з країн Європи та членів НАТО ввела всезагальну військову повинність для жінок

14 жовтня 2014 р. парламент Норвегії прийняв закон про введення обов’язкової військової повинності для жінок. Він набуде чинності з 1 січня 2015 р., призывницы почнуть службу влітку 2016 р. Норвегія стала першою європейською державою і першим членом НАТО, де буде запроваджено обов’язковий призов для жінок. Призову підлягають дівчата старше 18 років, термін служби – 19 місяців. Раніше жінки служили на добровільній основі (вони склали 12,5% з 8 тис. призовників 2014 р.)
В даний час обов’язковий призов для жінок існує в Ізраїлі і М’янмі.
213474_1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Призову в Армію оборони Ізраїлю, згідно із законом про військову повинність від 1986 р., підлягають жінки віком від 18 років, придатні за станом здоров’я, не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Від призову звільняються жінки, репатриировавшиеся віком старше 17 років. Дівчата з ортодоксальних сімей, що дотримуються строгих релігійних правил, мають право на звільнення від військового обов’язку на проходження альтернативної служби. Відмова від служби карається тюремним ув’язненням. Термін строкової служби – 24 місяці. В даний час жінки складають до 33% особового складу армії. Як правило, вони призиваються в небойові частини. Приблизно третина офіцерів ізраїльської армії – жінки.
У М’янмі військова повинність для жінок була введена в 2011 р. Призовний вік – від 18 до 27 років.
Крім того, у багатьох країнах світу жінки можуть служити на добровільній основі.
У США жінки були допущені до військової служби в 1942 р., коли на додаток до корпусу медичних сестер, створеному в 1901 р. була створена жіноча допоміжна служба сухопутних військ. В даний час жінки складають близько 20% особового складу американських збройних сил. Жінки-військовослужбовці повністю зрівняні в правах з чоловіками. Вони приймаються на службу у віці 17-18 років, обов’язковою умовою є наявність середньої освіти. Мінімальний термін контракту – два роки. Добровольцям надається право вибору роду військ, спеціальності, а також місця служби. У 2011 р. було знято заборону для жінок на службу в підводному флоті. Сьогодні американські жінки задіяні у всіх родах збройних сил, крім частин спеціального призначення. З 2014 р. вони можуть перебувати на лінії фронту.
 
У канадській армії жінки стали служити з 1895 р. У 2001 р. для них був ліквідований останній заборона – на службу на підводних човнах.
У Франції жінки служать в армії з 1939 р. Сьогодні французька армія сама “феминизированная” у Європі, понад 22% службовців – жінки. Вони служать практично у всіх військах, крім Іноземного легіону, морської піхоти та екіпажів підводних човнів. З 1995 р. їм дозволено пілотувати всі види літаків. З 2014 р. жінки можуть приймати участь в бойових діях.
У ФРН в 1975 р. жінкам було надано право служити в бундесвері в санітарних військах, у 2001 р. вони отримали можливість проходити службу в бойових підрозділах. В даний час службу за контрактом проходять 19 тис. жінок (10% всього особового складу), які допускаються до всіх видів військових спеціальностей.
У Великобританії у складі збройних сил у 1917-1919 рр. були сформовані Жіночі королівські військово-повітряні сили, Королівський допоміжний корпус Військово-морських сил і Жіночий автотранспортний легіон. Після зняття багаторічної заборони в 1990 р. жінкам було дозволено служити у ВМС, а в травні 2012 р. вперше в історії країни жінка стала командиром бойового корабля. З 2013 р. жінки почали служити на підводних човнах. В даний час чисельність жінок в армії становить близько 10% від загального числа військовослужбовців.
У Швеції прийом жінок на службу на добровільній основі був дозволений в 1980 р. Закон гарантує їм рівні з чоловіками можливості по заняттю будь-яких посад. Сьогодні жінки складають близько 10-15% від загальної кількості призовників. На службу жінки приймаються віці 18-25 років (у ВПС до 23 років). Жінки-військовослужбовці активно залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях за межами території країни.
В Іспанії жінки служать в армії нарівні з чоловіками, в 1989 р. були зняті всі обмеження (раніше жінки не могли служити в бойових частинах і спеціалізувалися в основному в галузі медичного та інженерного забезпечення). В даний час частка жінок становить близько 14% від усього особового складу ЗС країни.
В Ірані існують жіночі батальйони “Аз-Зохра”. Це – жіночий “спецназ”, підрозділи, що входять до напіввійськове формування “басідж” при міністерстві внутрішніх справ. Ці підрозділи діють під егідою Корпусу вартових ісламської революції. Дівчата отримують спеціальну підготовку у спеціалізованій школі під Тегераном, створеної наприкінці 1980-х рр., і єдиною у своєму роді.

Джерело: Ukr.Media

 

Add a Comment

You must be logged in to post a comment