Людина-мураха не з коміксів, а з реального життя.
Просто поруч із нами, у Києві, живе унікальна спортсменка, багаторазова чемпіонка і рекордсменка планети з пауерліфтингу, “непомітний герой України”, яку знає весь світ – Лариса Соловйова.
Виступаючи у ваговій категорії до 63 кілограмів, вона у трьох вправах пауерліфтингу (присідання, жим і тяга) може сумарно підняти 640 кіло – у 10 разів більше, ніж важить сама!
Працювати, як сотня мурах – це про неї.
Саме завдяки працелюбству, наполегливості та залізній волі вона стала неперевершеною чемпіонкою.
У силовому триборстві, як іще називають пауерліфтинг, вона вже 22 роки, а з початком 2000-х років взагалі не знає поразок – незмінно досягає вершини, перевершуючи власні ж світові рекорди.
Соловйова по праву вважається найкращою у світі незалежно від вагової категорії.
У 2017-му вона стала першою в історії чотириразовою чемпіонкою Всесвітніх ігор – мульти-спортивних змагань, які відбуваються раз на чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету і мають неформальний статус “олімпіади неолімпійських видів спорту”.
Лариса Соловйова тріумфувала на Іграх у 2005-му, 2009-му, 2013-му і 2017-му роках.
Ця перемога, зізнається вона, була, мабуть, найважчою. Адже виступала Лариса з травмою спини, а до того тренувалася з постійним болем, який переслідував її і не тренуваннях, і в побуті.
Знеболювальні препарати, дозволені антидопінговим комітетом, не діяли. Довелося буквально зібратися в кулак, забрати весь біль і всі сльози ділись кудись всередину, не нити і не розкисати – щоб зробити, щоб знову перемогти!
На змаганнях у кожній вправі спортсмени мають по три підходи, у кожному з яких нарощують вагу.
Ось і виходить, що за дві години Лариса піднімає більш як півтори тонни заліза. І кайфує від того.
“Це азарт! Азарт, що я зможу підняти надзвичайно важку штангу, яка іншим – не під силу, – пояснює вона.
Я люблю піднімати штагну, бити та встановлювати редорди для світу та Європи. Хоч наш вид спорту і надзвичайно складний”.
Сьогодні Ларисі 38 років, з 16 вона займається пауерліфтингом.
За цей час вона здобула для себе і України десятки золотих медалей. Але досі не знайшла для них гідного місця – змушена зберігати їх у коробці, бо всі ці роки живе чемпіонка, разом із родиною, по орендованих квартирах.
Вірить, що держава зрештою винагородить її за титанічну роботу – принаймні, цього дуже хочеться.
“Квартира потрібна, щоб був куточок приготувати поїсти і де поспати між тренуваннями, – жартує Лариса. – Та насправді хочеться, щоб донька росла в комфортних умовах”.
Поки що ж, аби продовжувати перемагати за Україну, змушена крутитися, як білка в колесі, та без упину працювати, як мурашка.
Щоб підготуватися до Всесвітніх ігор-2017 у Вроцлаві – навіть машину продала.
“Аби перемагати на міжнародних турнірах треба мати кошти на підготовку, – пояснює Лариса.
Отримуючи 12 тисяч гривень, не можна собі дозволити оренду житла, повноцінне харчування, вітаміни, масажі та багато іншого, необхідного для збалансованої підготовки.
Плюс росте 14-річна донечка Настя – головна людина в моєму житті”.
Лариса Соловйова родом з Полтави, її батьки і нині живуть там. Мама – вихователь в дитячому садочку, батько працює у водоканалі.
Жінка зізнається, що хотілося б жити з батьками поруч. Каже, і бачилися б частіше, і з донькою-школяркою допомогли.
Щодня Лариса з Настею прокидаються одразу по шостій, о сьомій тридцять виїжджають до школи і на роботу, а повертаються додому лише близько восьмої вечора.
Єдиний вихідний – у неділю, коли дівчата можуть зайнятися пранням, прасуванням, прибиранням.
Донечка допомагає мамі не лише у побуті, а й у спорті. Вона – незмінний учасник маминої тренерської команди.
“Доця все знімає на телефон, переглядає і аналізує, ми проводимо роботу над помилками, – розповідає Соловйова.
Вона – мій психолог, дієтолог, і взагалі – експерт з усіх питань”.
Саме донечці чемпіонка присвячує усі перемоги. Після тріумфу у Вроцлаві подзвонила одразу їй:
“Вона мені сказала: а пам’ятаєш, як в дитинстві я називала тебе чепУхою, коли не вміла говорити?
Ти – моя чепУха і зараз. Це значить чемпіонка. Я розплакалася”.
Дочці теж подобається спорт, розповідає Лариса. Але поруч зі спортивною гімнастикою вона в захваті і від біології, хімії, медицини. Любить все, що пов’язане з дослідами.
Крім того, готує для мами смачні вечері.
“Ми не відчуваємо перехідного віку, – каже чемпіонка. – Я стараюся закласти в неї усі найкращі якості – милосердя, добродушність, толерантність, переживання, співчуття.
Ну, і любов до праці – цього в неї не відняти. Свого часу батьки заклали це в мене, а Насті це передалося”.
Лариса не уявляє свого життя, якби воно склалося інакше – без свої родини, без спорту.
Досягши всього, вона і далі не перестає мріяти про нові вершини, ставити перед собою нові цілі.
Дуже сподівається, що пауерліфтинг нарешті потрапить до олімпійської родини. І вона обов’язково виступить на Олімпіаді. Не просто виступить – переможе.
А зараз, зізнається, хоче іще раз стати мамою. Спортивній кар’єрі це не завадить – після перших пологів вона уже через тиждень була в залі, а через 3-4 місяці виступала на чемпіонаті міста.
Тренувалася навіть під час вагітності – звісно, з дозволу фахівців, з суттєвими обмеженнями, прислухаючись до самопочуття.
Каже, багато не піднімала і не вижимала – так, кілограмів 50-60 у власне задоволення.
“Так, хочу ще дітей. Але я про це ще нікому не казала, – зізнається багаторазова чемпіонка і рекордсменка планети.
Всі наші страхи – у наших головах. Ми самі прогнозуємо наше майбутнє! Просто будьте щасливими від того, що робите”.
Роксана КАСУМОВА
Джерело:life.pravda.com.ua
Відділ моніторингу Української Жіночої Варти
- Проект BBC 100 Women про “жінок, які залишились в Україні”. Одна з центральних постатей матеріалу – очільниця УЖВ Олена Білецька - 11.04.2022
- Ukraine Operational information from the regions 03.04.2022 (photo, video)/ Україна Оперативна інформація з регіонів 03.04.2022 (фото, відео)(English/Українською) - 03.04.2022
- Ukraine Operational information from the regions 02.04.2022/ Україна Оперативна інформація з регіонів 02.04.2022 (English/Українською) - 02.04.2022
Телеграм канали:
