Національний інтерес завжди превалюватиме – і в Китаю, і в Індії, і в Туреччини, і в інших. Ніхто не обходитиме санкції, щоб платити більше за «цінову стелю» і до того ж отримати вторинні санкції, – політичний експерт О.Голобуцький


The Wall Street Journal з посиланням на джерела: “ЄС та країни G7 можуть завтра узгодити стелю цін на нафту з Росії на рівні близько $60 за барель”.


Кремль дотепер серйозно розраховував обійти як мінімум нафтові санкції – через неймовірні знижки клієнтам (до $25 за кожен барель), через «сірі танкери», що імітують «іншого постачальника», через шантаж «не продавати взагалі ні краплі недружнім країнам – все піде альтернативним клієнтам». Але реалії демонструють, що «альтернативних клієнтів» просто не лишилось.

Ніхто не платитиме понад «цінову стелю» і не підставлятиметься під вторинні санкції просто «заради дружби з Росією». Вже і Індія, і Китай тимчасово призупинили закупки російської нафти – так відверто і сказали, що чекають встановлення нових цін відповідно до «стелі». А саме на них дуже розраховував Путін, щоб зберегти бодай якісь доходи від енергоносіїв.

Натомість російська влада вже заговорила про скорочення видобутку нафти, щоб не продавати за пропоновану Заходом ціну. І в понеділок, 21 листопада, Путін підписав документ, згідно з яким нафтовидобувна галусб має різко почати платити більше податків. А з «Газпрома» щомісячно братимуть додатково по 50 млрд рублєй.

Ця тенденція свідчить, що Ентоні Блінкен був правий, коли казав, що Росія продаватиме енергоносії попри будь-які умови, навіть за найнижчими цінами. Вона просто не має іншого виходу. І всі країни, на дружню позицію яких досі розраховує Кремль, зважають передусім на свій інтерес. Нащо платити більше, якщо вже завтра в Путіна не буде іншого варіанту, як продавати ресурси за безцінь? Це логічно і справедливо щодо громадян тієї ж Індії.

Ердоган, коли відверто скуповує за безцінь взагалі все, що може запропонувати Росія (закупівля борошна зросла в 140 разів), для перепродажу вже набагато дорожче, теж обстоює інтереси своєї країни і своїх громадян. Доля росіян йому байдужа.

Висновок: світ вже примірюється, як патратиме Росію і її ресурси після поразки. Кожна з європейських країн, чиї економіки постраждали від російського шантажу, так чи так компенсує свої втрати коштом Росії. І про це попереджалось ще тоді, як Путін обрав цей метод тиску на Європу.


facebook sharing button Share
twitter sharing button Tweet
pinterest sharing button Pin