Інтерв’ю з Лілею Проць: « В більшості своїй жінки на сьогодні є й стійкішими морально, і фізично більш підготованими…»


Лілія Проць – спортсменка, чемпіон світу з пауерліфтингу, громадський активіст, ініціатор проекту «Школа здоров’я Лілії Проць»
 
Біографічна довідка: Народилась в Тернополі.  Закінчила Тернопільський педагогічний університет. Працювала в спортивній школі.  До захоплення важкою атлетикою займалась шашками. В 1994 році стала майстром спорту з пауерліфтингу, в 2000-му – майстер спорту України в міжнародному класі. Триразовий чемпіон світу з пауерліфтингу. ­Особистий рекорд у жимі лежачи – 110 кілограмів. У присіданні – 170 кілограмів. Встановила 33 рекорди України  Має 60 медалей. В 2007 році створила спортивний клуб «Спорт-клас», була його президентом та тренером. Ініціатор проведення масових занять фізкультурою – Руханки – в Тернополі. Віднедавна працює на втіленням в життя проекту «Школа здоров’я Лілії Проць»
 
 
УЖВ: Що таке, по твоєму, «сильна жінка»?
Жінка, яка є монолітом.
 
УЖВ:Ти чемпіонка світу з жиму штанги лежачи. На думку більшості: жінка та підняття ваги – несумісні величини. Коли українські дівчата в 2014 році йшли на фронт – це було одним з головних мотивів обмеження допуску жінок до бойових спеціальностей. Що ти можеш сказати на цю тему?
 
В 1994 році, коли почала займатись пауерліфтингом, мені теж казали, що це не жіночий вид спорту. Але згодом багато видів спорту, які  традиційно вважали «не для жінок» – ставали жіночими. Згадаймо: боротьба, бокс, футбол… А взагалі, коли питання постає у зв’язку з війною чи військовими подіями, з надзвичайними ситуаціями в житті країни – то не має бути поділ на чоловічі та жіночі спеціальності. В більшості жінки на сьогодні є стійкішими морально, і фізично підготовленіші.
 
УЖВ:Тобі доводилось зустрічатись з гендерною дискримінацією, в спорті чи в іншій професійній діяльності?
 
В спорті такого нема. Є види спорту, де виступають і жінки, і чоловіки. Можливо, в деяких країнах і є традиційні обмеження, і там не прийнятно жінці йти виступати в тих видах спорту, де в решті країні проходять змагання і серед жінок.
В професійній діяльності зараз більше зустрічаю не гендерну дискримінацію, а вікову і досвідну. Тобто, ти не зможеш не можеш зайняти певну посаду, бо  або вік не підходить роботодавцю, або є претензії до наявності досвіду: специфіка напрямку, кількість років тощо.
 
УЖВ: Зараз кажуть, що кожне покоління дітей виростає більш хворим та слабким, ніж попереднє. На твою думку – які цьому причини і як можна переламати цю тенденцію?
Так,  є така тенденція. Звичайно першочергово впливає стан навколишнього середовища, здоров`я батьків. Потім вже стиль життя родини,  середовище в якому росте дитина (харчування, соціум, звички) Щоб якось переламати стан речей, те, що можна змінити на рівні родини, то є два шляхи: 1) готувати старшокласників, молодь і молоді сім`ї до батьківства. Пояснювати всі можливі ризики не здорового образу життя та наслідки, які відобразяться на дитині при її народженні. 2) Вчити тих, хто вже має дітей,  зберігати своє здоров`я і здоров`я своєї сім`ї. І теж пояснювати всі ризики та наслідки. Заохочувати їх йти правильним, здоровим шляхом.
УЖВ: Як народився проект «Школа здоров’я Лілі Проць»?
Проект виношувався давно. Оскільки дуже часто в житті говорила своїм друзям і знайомим про те, що потрібно дбати про своє здоров`я і здоров`я своєї сім`ї. Але люди не мають «терпцю», не мотивовані. Гіпотетичні наслідки не лякають. Починають рухатись  у вірному напрямку інколи коли вже все,  «катастрофа».  Тому зрозуміла, що потрібно міняти не етапами, не напрямками, а кардинально і на всіх фронтах. По тому розумінні вирішила зробити Школу, яка має на меті займатись дітьми від народження до людей різного віку. Малих  привчаємо до здорового способу життя з дитинства, а старших людей рятуємо і підтримуємо те, що маємо.
УЖВ: Чи звертались до тебе за порадами та допомогою демобілізовані хлопці, а може й дівчата, з АТО? Що можеш порадити для реабілітації?
Поки не звертались. Але в таких випадках, звісно, в першу чергу треба проходити консультацію чи й вже реабілітацію  у психолога чи психотерапевта.  А для занять рекомендую плавання, спортивні ігри, йогу.
УЖВ: Ти вважаєш себе реалізованою жінкою?
Це вічне питання. Звичайно, що ні. Добилась певних вершин в спорті. Зараз хочу себе реалізувати як соціальний підприємець. Ще мрію про дитячий будинок сімейного типу.
УЖВ:Чи є у тебе приклад наслідування серед жінок, взірець, моральний авторитет?
В дитинстві була Штеффі Граф. Тепер для мене багато в чому є повчитись у Маргарет Тетчер, королеви Єлізавети ІІ, Матері Терези. А якщо брати авторитети не тільки серед жінок, то взагалі захоплена життям Нельсона Мандели. Якраз читаю його мемуари.
 
 УЖВ: Твій ідеальний день?
 
Мій ідеальний день це кожен день. Адже я працюю на себе і планую його сама. Тому маю час і на справи, і на відпочинок.
 
УЖВ: Яка твоя мрія, ціль, заповітне бажання?
Мрій багато. Думаю у майбутньому реалізувати себе ще й як політик .
 
фото з особистого архіву Лілії Проць
Інтерв’ю для УЖВ: Олена Білецька (ініціатор), Радміла Корж (прес-секретар, редактор)