Коли генетик-початківець Дарина Лосєва на п’ятому курсі КНУ ім. Шевченко відкрила для себе фармакогенетику, вона зазнала два абсолютно суперечливих почуття: захоплення і розчарування.
Захоплення від того, що фармакогенетика, що вивчає причини різного сприйняття ліків різними людьми, зовсім недавно зробила революцію в методах лікування хвороб. Всього через 15 років після розшифровки генома людини лікарі навчилися за допомогою аналізу ДНК підбирати пацієнтові найефективніші ліки в найефективнішою дозуванні. Це може кардинально змінити всю філософію лікування недуг
Але виявилося, що до сих пір наукові досягнення фармакогенетики застосовують тільки окремі клініки США і Європи. В Україні про подібні протоколи діагностики і лікування багато медиків навіть не чули. Більш того, в тих же США існує величезний розрив між практичним застосуванням ідей фармакогенетики і накопиченими вченими знаннями в цій області.
«Усвідомивши це, я разом зі своєю подругою і колегою Русланкою Шадріною вирішили, що ідеї фармакогенетики слід просувати набагато активніше. Потрібно швидше переходити від теорії до практики, популяризувати генетику в Україні – розповідає Дарина Лосєва. – В результаті після магістратури ми створили проект з розробки лайфстайл-рекомендацій на основі аналізу ДНК»
Так в 2016 році в Україні з’явився стартап в сфері digital health під назвою Myhelix. На основі сучасних методик він інтерпретує аналіз ДНК для складання індивідуальних рекомендацій по харчуванню. Сам аналіз ДНК проводить спеціалізована лабораторія
СЕО проекту стала Дар’я Лосєва, а Руслана Шадріна зайняла позицію директора з досліджень. Ще на самому початку роботи їх намагалися “захантити” наукові інститути Польщі, але засновники проекту твердо вирішили залишатися в Україні.
1 лютого 2017 року Myhelix вийшов з тестового режиму, а 7 лютого на проект надійшли перші ангельські інвестиції. Сьогодні кожен бажаючий за 1950 грн. може замовити аналіз ДНК і індивідуальні рекомендації по харчуванню.
ПІзнавати себе щоб продовжувати життя
Поява такого проекту як Myhelix значною мірою унікальна подія для України. У нашій країні екосистема стартапів не тільки на початковому етапі розвитку, вона знаходиться на периферії світового стартап-ком’юніті, а проекти з digital health навіть у світовому масштабі стабільно тримаються в хвості ТОП-10 трендів
З іншого боку наші вчені – прекрасні фахівці з чудовими ідеями – зовсім не уявляють як робити бізнес на своїх ідеях. Вони отримують копійчані зарплати і шукають підробітку, часто не пов’язаного з основною діяльністю.
На цьому тлі Дарина Лосєва зі своїм проектом виглядає чи не білою вороною. Вона з дитинства вирішила присвятити своє життя науці, але одного разу їй вистачило сміливості зануритися в абсолютно незнайомий високоризиковий стартаперский бізнес. І справа тут не в бажанні заробити, а в щирому пориві створювати в своїй країні щось інноваційне.
“Я ніколи не думала про те, скільки вчені заробляють, не оцінювала цей ринок праці. Мені з дитинства подобалося займатися науковою діяльністю, подобалося це ком’юніті, подобалося їздити по олімпіадах”, – згадує Лосєва дитячі враження від перших кроків у науці.
Наука початку притягувати її з самого дитинства. Майбутній генетик навчилася читати в чотири роки і так склалося, що найцікавішими книгами виявилися мамині медичні довідники. Мама працювала фельдшером і у неї накопичилася велика бібліотека ілюстрованих книг з медицини.
У восьмому класі стало зрозуміло, що дитяче захоплення не пройшло дарма. Лосєва написала дві роботи – одну з історії, другу з медицини, про комп’ютерні залежності у дітей. Це були всього лише дослідження шкільного рівня, але вони допомогли визначитися з вибором професії.
.Далі майбутній генетик писала роботи і брала участь в конкурсах Малої академії наук тільки в сфері біологічних наук. У десятому класі на одному з конкурсів її помітила професор Києво-Могилянської академії Надія Бельке, яка запропонувала продовжити навчання в КМА.
“Могилянка” давала добрі знання в галузі біологічних наук, але все-таки занадто загальні. Лосєву тягнуло в генетику, більш вузьку спеціалізацію
“Генетика мене захоплює. Розуміння тих можливостей, які відкрилися після 2001 року в зв’язку з секвенуванням (розшифровкою, УП) генома людини, надихає пізнавати себе до найдрібніших подробиць, пізнавати професійно, а не на обивательському рівні, – каже Лосєва. – Тому що, коли ти знаєш свої слабкі місця, тоді можна підбирати профілактичні методи і продовжувати життя. У цьому якраз і полягає ідея нашого проекту “.
Тому на третьому курсі “Могилянки” Дарина перевелася в КНУ ім. Шевченко. А після магістратури з’явився Myhelix.
Головна цінність – в трактуваннях
СЕО Myhelix говорить про генетику з непідробним драйвом і експресією. Лосєву переповнюють знання, якими вона поспішає поділитися з усім світом. Вона хоче спільними зусиллями наблизити той день, коли, наприклад, рак можна буде вилікувати також легко як застуду.
“Ми просто не можемо нічого не робити, розвиваючись в цьому напрямку, – відповідає Лосєва на питання про мету створення Myhelix. – До того ж зараз в Україні найкращий час для того, щоб робити щось дуже круте
Направити в потрібне русло енергію вченого-і дати ази стартап-бізнесу допоміг Денис Гурський, засновник українського некомерційного інкубатора IT-проектів 1 991 Open Data Incubator. Лосєвій пощастило з ним познайомитися. У 2016 році її команда, що складається з п’яти чоловік, пройшла в інкубаторі програму навчання.
За підтримки 1 991 Open Data Incubator Myhelix в серпні 2016 пройшов відбір на участь в двотижневій акселераційній програмі польського інкубатора Startup HUB Poland. Представники наукових кіл Польщі навіть пропонували нашим генетикам інвестиції і вид на проживання. А у вересні Myhelix потрапив в 20-ку з 500 проектів, заявлених на конкурс Startupbootcamp (Берлін)
Головна цінність стартапу Лосєвої – в трактуваннях. Вона добре знає історію грандіозного провалу медичного стартапу Theranos, заснованого американкою Елізабет Холмс, тому намагається доступно пояснити концепцію свого проекту.
“Ми не винайшли метод отримання ДНК з погляду, – пояснює СЕО Myhelix. – Нам необхідна слина. Її беруть ватною паличкою, це абсолютно безболісно. Спеціалізована лабораторія через два тижні надсилає аналіз ДНК. Цей аналіз наші генетики, дієтологи і хелс-коучі інтерпретують з допомогою сучасних американських медичних протоколів “.
Поки проект аналізує шість генів, які відповідають за засвоєння вітамінів B9, D3, жирів, Omega-3 жирних кислот і кофеїну. Були обрані самі досліджені гени з високою науковою достовірністю.
Наприклад, за процес переробки кави в організмі регулює певна система генів. Залежно від “конфігурації” цієї системи, існують люди швидкі і повільні метаболізатори кави. Якщо людина повільний метаболізатори і п’є більше двох чашок кави в день, у нього підвищується ризик розвитку серцево-судинних захворювань в 3-4 рази. Розуміння своєї генетики, умовно кажучи, дасть зрозуміти людині скільки чашок кави в день йому можна випивати.
Аналогічним чином справа йде з засвоєнням тих чи інших ліків в тих чи інших дозах. В цей напрямок Лосєва йти поки не планує. Зате в найближчі півроку СЕО Myhelix намір запустити аналіз більше 40 варіантів генів. Він дозволить дати набагато точніші рекомендації в сфері лайфстайл. Попередньо вартість такого аналізу буде в межах 6-8 тис. грн.
Немає нічого неможливого
Генетика тільки відкриває вченим свої можливості, але вже дозволяє робити дивовижні речі. Наприклад, за аналізом ДНК можна визначити зріст людини з похибкою 5 см, вагу з похибкою 5 кг, колір шкіри, колір волосся з похибкою 15%. Агентство Ogilvy & Mather HK з Гонконзі в 2015 році відновило особи людей, за аналізом ДНК з недопалків, які вони кинули на зупинках громадського транспорту
У Європі і особливо в Росії зараз дуже популярний генетичний тест, який нібито дозволяє визначити здібності і таланти дітей. За словами Лосєвої, на цьому часто спекулюють, тому що даний напрямок тільки набирає свою експертизу. Але добре вивчені варіанти гена DRD4 вже дозволяють визначити, буде дитина сконцентрована або розсіяна, чи буде вона займатися чимось одним або постійно шукати новизни
Лосєва сподівається, що Myhelix стане фінансово успішним і тоді вона зможе частину коштів витрачати на теоретичні дослідження в області генетики. 7 лютого до стартапу прийшли ангельські інвестиції керуючого партнера СFC Consulting Геннадія Курочки. Найближчим часом буде запущена рекламна кампанія, за результатами якої стартап планує вийти на “вилку” продажів 200-1500 тестів на місяць.
Поки команда Myhelix проводить майстер-класи для молодих вчених
“У нас є багато тямущих молодих людей. Деякі з них теж хочуть створити свій проект, але у когось не вистачає віри в себе, хтось думає, що це неможливо здійснити в реаліях нашої країни. Ми своїм прикладом хочемо показати, що немає нічого неможливого “, – говорить СЕО стартапу.
Всеволод НЕКРАСОВ Джерело
Відділ моніторингу УЖВ
Телеграм канали:
