Як пережити втрату близької людини.

Як пережити втрату близької людини.

Стадії «проживання горя».

Через війну багатьох українців торкнулась тема втрати близької людини. До такого не можливо бути готовим і немає пігулки, яка б могла втамувати біль від втрати. У серії статей ми поговоримо про те, що таке «проживання горя», як знайти в собі сили прийняти втрату та як жити з цим прийняттям.

По-перше, хочеться звернути Вашу увагу на те, що будь-яка реакція на трагедію – це нормальна реакція на таку складну ситуацію. Немає «правильних» чи «неправильних» емоцій, всі емоції у таких обставинах – адекватні. Кожна людина, незалежно жінка це чи чоловік, в емоціональній сфері можуть переживати розгубленість, шок, гнів, сум, образу, порожнечу, страх, сором, почуття провини чи навіть почуття радості. Що стосується фізичних реакцій на втрату, то тут також немає універсальної чи «правильної» реакції. У людини може бути сильний озноб, трясіння, похолодання шкіри та кінцівок, утруднене чи переривчасте дихання, крик, стогін, плач, тілесний біль тощо. Всі ці фізичні реакції також є адекватними.

У психотерапії є таке поняття «проживання горя», яке умовно можна поділити на декілька стадій. Відразу зазначу, що горювання – це лінійний процес, тому проходження цих стадій необов’язково буде поетапним. Черговість цих етапів може змінюватись, декілька етапів можуть об’єднуватись в один.

6 стадій «проживання горя»:

  1. Шок.

    Людина відчуває заціпеніння, оглушення.

Одні люди у цій ситуації намагаються «вимкнути» емоції, починають вирішувати організаційні питання, розбиратися з документацією, займатися проведення похорон тощо, тому не до кінця встигають зрозуміти, що сталося.

Інші люди начебто «припиняють жити». У таких людей симптомами шоку є, так би мовити, воскова гнучкість, людина не розуміє, що відбувається, здається, що її душа вийшла з її тіла. Фізичний стан людини погіршується, у людини пропадає апетит, з’являється м’язова слабкість, реакції сповільнюються.

Зазвичай шоковий стан триває від декількох годин до двох тижнів. З цього стану треба вийти якмога швидше. Якщо людина залишається в стані шоку більше 2-х тижнів – необхідна допомога спеціалістів та медикаментозне лікування.

  1. Біль.

    Людина відчуває страждання, фізичний біль у серці, у м’язах, їй важко дихати. У цей час людина багато плаче та, в цілому, знаходиться у пригніченому стані.

Стадію «фізичного білю» від втрати відчуває не кожна людина, та якщо людина все ж таки проходить цю стадію, то найкращим буде проконсультуватись з лікарем, аби він підібрав ліки, щоб втамувати фізичний біль. Зазвичай ця стадія триває не більше декількох тижнів.

  1. Заперечення.

    Людина відмовляється вірити, їй дуже хочеться повернути померлого та здається, що силою своєї думки вона зможе це зробити.

«Це помилка!» «Такого не може бути!» «Це відбувається не зі мною» – найчастіші думки у цей час.

Цій стадії притаманно декілька рис, а саме:

  • може покращитись настрій, поведінка стає такою, начебто нічого не трапилось;
  • людина починає спілкуватись з загиблим, як їй здається, вона починає бачити його чи чути;
  • людина починає робити ті речі, які робила для померлого, коли він був живий, наприклад готувати сніданок чи бажати доброго ранку;
  • дуже часто починає бачити сни про померлого;
  • ще однією особливістю цієї стадії – зберігання речей померлого (фетишизм) чи навпаки швидке позбавлення від усіх його речей.

Зазвичай ця стадія проявляється на 5-й – 12-й день після смерті близької людини та може тривати мить чи затягнутися до кількох місяців, бо людина сама буде відтягувати «прийняття».

  1. Активне переживання горя чи агресивна стадія.

    Це обов’язкова стадія, яку проходять усі. Саме на цій стадії людина переживає свої емоції.

Людина вже розуміє факт смерті та на черзі стає емоційна на це реакція, починається пошук винних та прокручування ситуація «а як би». У період гострих душевних страждань людина може відчувати усі варанти емоцій та почутті. Злість, страх, безпорадність, порожнеча, відчай, самотність, роздратованість, образу, відчуття покинутості тощо. Людина увесь час готова розплакатись та, найчастіше, хоче побути на самоті, щоб  пережити ці всі емоції.

Триває активне переживання близько 7 тижнів.

  1. Усвідомлення факту смерті, депресія.

    Стадія обов’язкова, але чим важче проходили попередні стадії, тим пізніше наступає усвідомлення. Відбувається «емоційне прощання» з померлим.

Це найважча та найдовша стадія. Людина розуміє що назад вже нічого не повернеш, починається згадування усього життя та пошук своїх помилок.

Зазвичай стадія триває від 3 до 9 місяців, однак бувають випадки коли ця стадія триває все життя, однак вже у пом’якшеному варіанті.

  1. Прийняття.

    Остання стадія. Прийняття відбувається поступово. З часом біль зменшується, починають з’являтись приємні спогади, а щось погане взагалі забувається. Скорбота ще є, однак вона повертається до людини лише під час якихось нагадувань, наприклад під час свят, які раніше святкувались з померлим разом. Людина адаптується, повертаючись до звичайного життя. У неї з’являються новий сенс життя, нові цілі та мрії.

 

Продовження теми у наступній статті.

 

Бережіть своє фізичне та психічне здоров’я!

 


Автор Yana_Hushchyna

Підготовлено спеціально для Української  Жіночої Варти


Ukrainian Women’s Guard

SUPPORT US

Donate to Ukrainian Women’s Guard PayPal mail:    [email protected]

DONATE ⇒https://www.uavarta.org/zrobiti-vnesok/

Subscribe to our channels and pages:

https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta

https://t.me/UWguardNewsEN

https://t.me/zhinkavarta

https://t.me/uaguard

https://instagram.com/ukrainianwomens_guard