Категорії новин

Як пережити втрату близької людини. Класифікація «проживання горя» по часу.

У попередній статті мова йшла про стадії «проживання горя», у цій статті ми поговоримо про «проживання горя» з точки зору часу. Спочатку, нагадаємо, що будь-яка реакція на трагедію – це нормальна реакція на таку складну ситуацію. Немає «правильних» чи «неправильних» емоцій, всі емоції у таких обставинах – адекватні.

«Проживання горя» можна приблизно класифікувати по часу:

Перші хвилини, після повідомлення про смерть. Шок, біль, неадекватність. Саме в цих 3-х словах можна описати цей час.
Перші дві доби. Залишається шок та біль. Поряд із ними з’являється страх – страх втратити ще когось із рідних та близьких чи навіть з’являється страх втратити себе (у фізичному сенсі або у психічному).
Перший місяць після втрати. Це місяць самотності. Поховання вже відбулось, слова підтримки та жалю вже сказані й людина залишається на самоті зі своїм горем. Їй у цей час потрібно заново вчитись жити з відсутністю близької людини.
Період від одного до трьох місяців. Емоційне прийняття факту втрати. Почуття провини до померлого за те, що не врятували, почуття агресії до оточення за те, що не врятували. У цей час людини переживає увесь наявний спектр емоцій, пов’язуючи їх усі з померлим. Емоційно людині ще важко себе контролювати. Вона стає дратівливою. Оточенню у цей час потрібно пам’ятати, що усі ці емоції, які переживає людина у цей час, усе не про її характеристику особистості, це про її, так би мовити, характеристику горя. Пам’ятайте, що будь-які емоції у цей час – це нормальні емоції, адекватні до цієї події.
Час від трьох до шести місяців з моменту втрати. Це період «добрих» та «поганих» днів. В наслідок зниження імунітету, зростає соматична симптоматика, з’являються захворювання простудного та інфекційного характеру.
Час через пів року після втрати. У цей час люди починають свідомо вчитись жити по-новому. Тяжкість від втрати стає меншою, але емоції ще не згасають. Саме у цей час відбувається новий розподіл сімейних ролей, тобто починається розподіл відповідальності, яка була на померлому, між членами сім’ї.
Перша річниця з дня смерті. Цей день може бути дуже травматичним, або переламним, в залежності від пережитих за рік емоцій.
Роковини/річниця. Час, який наступає через рік після смерті. Людина починає жити. У неї формуються нові цілі, з’являються нові мрії. Нагадування про померлого не приносить болі, такі нагадування лише як пам’ять про людину, приносять приємні відчуття. Людина пам’ятає приємне та береже ці спогади. До речі, навіть у православній релігії цей час має сакральне значення.