ХУНТА В ЕСТОНІЇ…

Звіт за результатами поїздки до Естонії.
 
Враження.
Перед цим відвіданням Естонії останній раз був там ще у дитинстві з батьками (середина 80-х), хоча Латвію та Литву знаю дуже добре. Якийсь час навіть жив у Ризі, мав там бізнес. Але до Естонії якось не виходило доїхати.
Перше позитивне враження від організаторів (Міжнародний центр оборони та безпеки www.icds.ee/) та організації. Рішення їхати до Таллінна приймалося у дуже короткий термін, тому все треба було зробити терміново, до того ж у мене закінчилася віза. Організатори спрацювали просто фантастично – за 20 хв. після розмови вже були на пошті необхідні документи, резервації тощо. Таке саме приємне враження від консульства. Прийняли документи у неприйомний день, грошей за візу не взяли, плюс візу відкрили на пів року. Охорона дуже чемна, жіночка консул також (на відміну від працівників більшості консульств ЄС в Україні).
 
Про делегацію. В делегації брали участь два  старшини (офіцера) з полка Азов, Комбат 5 бат. ДУК ПС та його заступник плюс людина від партії Правий Сектор, старшина (офіцер) від батальйону Дніпро-1, Олег Хаврук від Управління сприяння територіальній обороні  України, моя дружина Олена Білецька від Української Жіночої Варти та я від Центру спеціальної військової підготовки та Української Військової Варти. Прізвищ та позивних не називаю свідомо, якщо захочуть – назвуться самі. Також до нас вже в Естонії приєдналася знімальна група Інтера з Романом Бочкалою.
 
В перший день мали зустріч з паном Віктором Крижанівським, Послом України в Естонії в українському посольстві. Посол України в Естонії виглядає на своєму місці. Наше посольство в Естонії дуже маленьке – усього три дипломати, так що роботи багато, а людей мало. Мали приємну та досить відверту розмову з послом про ситуацію в Україні та його роботу в Естонії. Протягом наступних днів пан посол постійно тримав нас у полі зору, та за можливості хоч на короткій термін з’являвся на заходах, де ми були присутні, не дивлячися на те, що в цей самий час проходив форум у Ризі, де він був активно задіяний, за що сердечно йому дякуємо!
 
Після зустрічі в посольстві, пан посол відвіз нас в український культурний центр в Таллінні, організований о. Анатолієм Лютюком, родом з Тяжилова у Вінниці та його родиною. Український центр нас дуже вразив. Навіть важко описати як це виглядає, треба бачити. Це напевно одне з найбільших вражень від відвідання Таллінну. Центр зроблено з фантастичним смаком та любов’ю у старому лютеранському монастирі 14 століття в Старому Місті. В центрі фантастичний музей, папірня (виготовляють папір за старовинними технологіями), школа каліграфії, дизайнерська майстерня, друкарня (друкують свинцевими літерами на старовинних станках), художня та столярна майстерня та музей, церква, волонтерський центр та навіть бандерівський бункер та багато-багато іншого. Мали розмову з організаторами та працівниками українського центру та фантастичне прийняття з українськими стравами та хлібом з печі на дровах, домашніми соліннями та крутою екскурсією.
 
Другий день.
Зранку мали закриту конференцію в Міжнародному центрі оборони та безпеки www.icds.ee/. Розказували про бойовий досвід та досвід волонтерської підтримки нашого народу під час війни з москвою. Говорили практично тільки ми. Деякі естонські старшини підходили та запитували, чи приїдуть українці, якщо війна почнеться в Естонії. Взагалі, ми усі (хто був з України) дійшли до згоди, що в Естонії пахне війною. Дуже багато процесів відбуваються за тим самим сценарієм, що був у нас на Донбасі. Після конференції поїхали в головний офіс Кайтселіту. В Кайтселіті ми зустрілися з Генералом Меелісом Кіілі, головою Кайтселіту, підполковником Артуром Ліллєнурмом, головним інспектором з підготовки Кайтселіту та низкою інших старшин.
 
Як влаштований Кайтселіт.
Кайтселіт – Ліга Оборони Естонії. Добровільна організація, що знаходиться під військовим керівництвом Міністерства оборони Естонії та верховного головнокомандувача. Побудована згідно концепції мобілізації нації для тотальної війни (сподіваюся, наші військові знають що це таке та вивчають цю концепцію у військових ВНЗ та АГШУ). Загальну інформацію про Кайтселіт можна подивитися на їх сайті http://www.kaitseliit.ee/en/. Я ж зроблю тільки деякі власні зауваження. Організація добровільна, але керується кадровими військовими та знаходиться у складі Міністерства оборони Естонії як окремий рід військ. Фінансується переважно з військового бюджету країни. Також існують символічні членські внески (12 євро на рік.) Форма, амуніція, стрілецька зброя (майже уся шведського виробництва) та б.к. видається державою.
Цікаві дрібнички.
Усі питання, що стосуються фінансування,  загальної організації тощо – вирішуються зборами, як у звичайній ГО. Усі питання, що стосуються війни – вирішуються виключно за військовим принципом беззаперечного виконання наказів військового керівництва.
Естонське військове керівництво зробило багато практичних висновків з в російсько-української війни та вже запровадило нововведення у життя:

  • Зробили висновки з захоплення аеропортів та військових частин у Криму ти на Донбасі – вже провели кілька навчань та запровадили низку оперативно-тактичних заходів щодо запобігання захоплення аеродромів, портів та в/ч або їх звільнення від ворога у разі захоплення.
  • Зробили висновки щодо шантажу військових через захоплення та утримання родин та дітей – для цього розробили програму та провели навчання з термінової евакуації дітей військовослужбовців та кайтселітчиків, чим займається жіноча структура Кайтселіту, під керівництвом військового штабу. (Про це детальніше далі)
  • Після захоплення в Україні складів зі зброєю та технікою, вирішили роздати членам Кайтселіту по хуторах кулемети з б.к., легкі піхотні гармати (без б.к.) та піхотні міномети (без б.к.) та вантажну техніку, щоб не було концентрації зброї та техніки в одному місці та її не можна було легко захопити.
  • Зробили висновки з нашої війни доріг та блок-постів, та паспортизували усі транспортні комунікації на випадок війни. Кожний районний штаб Кайтселіту точно знає, які дороги/мости треба негайно перекривати чи знищувати, щоб не пройшли ворожі сили, а які треба обороняти та охороняти для забезпечення логістики власних військ та військ союзників.
  • У кожному районі складений перелік компаній та власників вантажної, будівельної та іншої спеціальної техніки, яка згідно наказу штабів НЕГАЙНО має бути УСЯ задіяна для виконання інженерних та військових задач у випадку війни.
  • Старшин (офіцерів) ЗС Естонії масово проганяють через роботу в структурах Кайтселіту (так само, як раніше проганяли через участь у бойвих діях у Іраці та Афганістані), щоб вони краще зрозуміли специфіку та отримали практичний досвід у роботі з добровольцями.
  • Значно збільшили бюджет та фінансування добровольців. Наприклад зараз здійснюється програма по забезпеченню кожного добровольця бронежилетом та каскою.

 
Третій день.
Рано з ранку поїхали до Нарви, щоб взяти участь у відкритому семінарі, що організував Естонський міжнародний центр оборони та безпеки у Нарвському Коледжі Тартуського Університету. Назва семінару Внесок добровольців у безпеку та захищеність Естонії та України.
Нарва, це естонський варіант Донбасу, де 98% населення т.зв. рюськаязичних. Місто повне вати. На машинах колорадські стрічки та триколори. Естонці щиро вірять, що цю вату якось можна інтегрувати до естонського суспільства.
Нарвський коледж – абсолютно сучасна споруда зі скла та бетону, яка дуже вдало гармонує до споруди Нарвської Ратуші часів шведського короля Карла ХІ.
Під час першої частини семінару виступали естонські добровольці з Кайтселіту, добровольних помічників поліції (є там і таке! До речі, цим добровольцям після короткого курсу навчання видають табельну короткоствольну зброю і вони беруть участь у патрулюваннях разом з поліцейськими) та добровільних помічників пожежників.
Під час другої частини семінару виступали ми. Ще до виступу нас постійно провокували рюзькаязичниє. Після моїх спокійних та врівноважених відповідей одному з ватників, він почав погрожувати організаторам (не мені!), що подаватиме на мене заяву до поліції, буцімто я йому погрожував, хоча це не так. Після розказу про поїздку до Луганська! Через територію України, я запропонував представитися та назвати прізвище людини, яка надала дозвіл на проїзд у Луганськ для подачі заяви у відповідні органи. Вже після наших виступів цей самий ватник бажав нас побачити на цвинтарі. Ну і як я розумію, після інциденту з ватником та погрозами поліцією організатори вирішили не надавати мені слово, щоб я раптом не завадив інтеграції ватників у естонське суспільство.
На семінарі більша частина молоді була настроєна агресивно проти нас. Багато дівчат прийшли з вплетеним у волосся триколором, багато людей було з колорадськими стрічками. Під час виступів нас постійно провокували вигуками. В особливий екстаз вата прийшла, коли оголосили виступи Азова та Правого сектору. Але виступ мав ефект. Після виступу до нас підійшла невелика група хлопців, які сказали, що не дивляться телебачення (очевидно московське) та намагаються у всьому розібратися самі та сказали, що ми усе правильно робимо та подякували за приїзд. Також було приємно почути подяку від української україномовної жіночки, яка дуже розчулилася під час наших виступів та вигукнула Слава Україні! На противагу воланням ватників про хунту та фашизм. Завжди приємно зустріти своїх у ворожому середовищі!
 
Четвертий день
Рано з ранку виїхали до Тарту на військові навчання Кайтселіту. З ранку подивилися трохи тактичних тренувань. Відпрацьовували зачистку будівлі. Після поїхали подивитися штаб проведення навчань. У середину нас не пустили, дозволили автобусом заїхати до двору штабу та зробити коло з забороною знімати фото та відео.
Після цього були дома в гостях у капітана Кайтселіту Андруса Роотсмяе (captain Andrus Rootmäe). Показав власне озброєння та спорядження. У принципі усе стандартне як у нас (СКС, помпа, мисливська двостволка, шведський автоматичний карабін Ак-5) крім наявності короткоствольної зброї та багнета до карабіну. Немає дурості щодо мисливських та «бойвих» набоїв для нарізної зброї, але є обмеження на кількість (не більше 400 набоїв на ствол може зберігатися дома у сейфі), чого не має в нас. Капітан стояв у витоків ЗС Естонії. В Радянській армії проходив строкову службу біля Вінниці. Розчулився після зустрічі з нами, особливо, коли дізнався, що Олена Білецька родом з Вінниці. В кінці зустрічі віддав нам честь.
 
Заїхали подивитися на приміщення Естонського національного коледжу безпеки та балтійського військового коледжу, що знаходяться у Тарту в одній будівлі. Перший має локальне значення та тут навчаються старшини естонських ЗС до майора включно. Другий має загальнонатівський статус. Тут проходять навчання
 
Після цього поїхали подивитися центр кібер-військ, де теж відбувалися частини навчань. До середини нас також не пустили. До нас за ворота вийшов керівник центру та трохи розказав про цілі та задачі кібер-військ та його центру. Кібер-військам в Естонії приділяють велике значення, особливо після кібер-атак на сервери державних установ з боку росії у 2007р. Зараз в Естонії діє кібер-полігон НАТО та регулярно проводяться локальні та загально-натівські кібер-навчання.
З кібер-полігону поїхали дивитися навчання для жіночої частини Кайтселіту. Відпрацьовували евакуацію дітей та родин кайтселічиків. Як я вже казав, ідея евакуації родин виникла після подій у Криму. Солдати та старшини під час бойових дій мають бути впевнені, що їх родини знаходяться у безпеці. Діти віком від 4 до 15 років були вивезені на два дні до спеціально обладнаного приміщення, де для них було облаштовано тимчасовий табір та кухню та розроблено програму розваг та занять. У тому числі заняття включали надання медичної допомоги пораненим дорослим, а для найменших – як перевернути дорослу людину. Також старші діти організовували цікаві ігри для молодших. У випадку війни всі організаційні моменти бере на себе штаб (місце, транспорт, продукти, устаткування), а реалізацію здійснюють волонтерки жіночого підрозділу Кайтселіту.
 
У кінці дня, заїхали до новозбудованого повітового центру Кайтселііту повіту Йиґевамаа (Jõgeva maakond). Знімати всередині не дозволили. Зустріч та екскурсію центром провів майор Кайтселііту Маті Куусвере (major Mati Kuusvere). Центр реально дуже крутий! Крім адміністративних та офісних приміщень у центрі ВЕЛИЧЕЗНА зброярня, приміщення для одночасної чистки зброї на кількасот осіб, класний та гарно обладнаний 50 метровий тир, повністю автономне живлення та комунікації, велика лазня, логістичний центр, майстерні для ремонту зброї, бокси для зберігання та ремонту вантажної техніки, великий автопарк вантажних (перважно Мерцедесівські Унімоги, але є і Урали з Камазами) та звичайних авто та багато чого іншого.
 
Хочу подякувати за організацію візиту працівникам Міжнародного центру оборони та безпеки та особисто пані Сільві Кійлі, панові Дмитрові Теперикові, пані Ганні Булах, підполковникові Кайтселііту Артуру Ліллєнурмові.
 
 
Звіт підготував,
Голова Української Військової Варти
Олександр Білецький
 
 
 
 
 
 
 

Add a Comment

You must be logged in to post a comment