Чому «кошмарити» харківських айтішників – це зло.

У минулому році Харків експортував послуг на $ 260 млн. При цьому «послуг в сфері телекомунікацій комп’ютерних та інформаційних послуг» продано на $ 146,8 млн. (Зростання на 14% за рік). Це 56% від загального обсягу послуг.
Для порівняння: 1) по основній статті експорту товарів «машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання» Харків продав на $ 344 млн. (Падіння на 34,5%). В т.ч., “реактори ядерні, котли, машини” Харків продав на $ 221 млн. (Падіння на 36,8%). 2) “готових харчова продуктів” Харків експортував на $ 262,1 млн. У т.ч., “готових продуктів із зернових” на $ 42,9 млн. (Падіння на 15,3%) 3) продуктів рослинного походження регіон продав на $ 238 , 3 млн. (в т.ч. зернових – на $ 181 млн., зростання на 8%). 4) “жири, масла тваринного і рослинного походження” – $ 55,6 млн. (Падіння на 30,2%). По суті айтішні послуги стали 3-4 статтею за обсягом експорту.
Якщо припустити, що обсяг крадіжок на держпідприємствах можна порівняти з об’ємом оптимізації податків в сфері ІТ, то вся харківська мегапромисловість  приносить регіону тільки в 2,3 рази більше грошей, ніж жалюгідна купка айтішників. Ключова різниця тут – в кількості робочих місць. При цьому: 1) головний споживач послуг Харкова – це, на хвилиночку, США. Американцям ми продаємо 22% всіх послуг, а росіянам – тільки 12,5%. 2) Харків експортує приблизно однакову кількість послуг в США, ЄС і СНД. 3) при тому  існує великий резерв зростання надання айтішних послуг на ринках цивілізованих країн.  В то й час, як промисловість регіону в більшості поки орієнтована на Росію і буде згортатися, а вихід на інші ринки поки утруднений. Тому єдино розумне рішення – років на 5 заборонити силовикам навіть дивитися в бік айтішників. Будь-який інший підхід – це диверсія.
Олексій Копитко, Facebook
Відділ моніторингу «Української Жіночої Варти»